Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"ШКОЛА-СХОДИНКИ" м.Київ

для дітей з аутичним

спектром розвитку

ГРОМАДСЬКА ТА БЛАГОДІЙНА

ОРГАНІЗАЦІЯ


Ми чекаємо на вашу допомогу! Реквізити: ВАТ Банк "Інвестицій та заощаджень", ЄДРПОУ 26188509, р/р 260081181301, МФО 380281 Реквізити: ПАТ Банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 40432171, р/р 26009052771112 в , МФО 300711
МЕНЮ САЙТУ
УВАГА
Для коректного перегляду сайту ми рекомендуємо
Скачать
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм: взгляд на проблему с разных точек зрения Статья газеты" Аргументы недели" № 49 5-11 декабря 2013г. автор Светлана Радич (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Н.Андреева.Что может помочь особому ребенку (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Родительский клуб 2. Чувства и стратегии родителей аутистов (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм не болезнь, а особенность! (0)
[Материали Д.Шульженко]

Д.Шульженко.ІНДИВІДУАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ НЕОДНАКОВОСТІ ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМ СПЕКТРОМ ПОРУШЕНЬ (0)
КНОПКА САЙТУ

ШКОЛА-СХОДИНКИ


Гаманці Webmoney
U220677039086

R123757899243

Z128686896379

E267341239635

Головна » 2011 » Серпень » 11 » Основні принципи психо-корекційної роботи з дітьми, що мають розлади спектру аутизму на базі БО «Школа-сходинки»
Основні принципи психо-корекційної роботи з дітьми, що мають розлади спектру аутизму на базі БО «Школа-сходинки»
00:21

Кожна людина з тривогою сприймає такі глобальні зміни в житті, як нова сфера діяльності або навіть зміна міста діяльності. Для аутиста така зміна не тільки посилює загальну тривожність, а стає тривалим і дуже значущим стресом. Велика кількість сторонніх незнайомих людей, нове, ще невивчене приміщення, необхідність слідувати зовсім непритаманним раніше правилам поведінки, неспроможність вплинути на планування діяльності. Перераховані труднощі важко сприймають звичайні діти, що вперше відвідують дошкільний заклад або школу. Для аутичної дитини ці труднощі тільки верхівка айсбергу, а прихованими є страхи, напруження.
Особливі вимоги, що для навчального закладу є спільні для всіх учнів, аутистами можуть не сприйматися. Це стає на перешкоді адаптації та успішній соціалізації дитини. Саме тому ми пішли дещо іншим шляхом. Діти, що відвідують нашу школу, починають взаємодіяти з педагогами та психологами в зручних, майже домашніх умовах в індивідуальному режимі. Дитина не так гостро відчуває дискомфорт, що провокує і без того підвищену тривожність.
Найбільш проблемними в поведінці аутичної дитини є виражене прагнення тотожності, незмінність маршрутів, підтримка подібності у навколишньому оточенні, що негативно позначається на набутті нових соціальних навичок. Мотивацією до співпраці у аутиста не буває задоволення від спілкування, тому це може бути щось матеріальне (цукерки, улюблений напій, обіцянка дати цікаву гру, яка поки що схована, а саме найкраще буде емоційна підтримка та винагорода). Небажано, щоб мотивація була відстрочена в часі. У маленьких дітей це зовсім не спрацьовує, а у старших можуть виникнути складнощі після занять. Прихильність дітей з аутичним типом розвитку до стереотипної поведінки продиктована перш за все їх підвищеною тривожністю, необхідно якомога раніше сформувати прийнятні стереотипи діяльності у межах навчального закладу, які б дали змогу плідно використовувати цю особливість у роботі з дитиною.
Особливу роль в роботі з аутичною дитиною має те оточення, що працює з дитиною безпосередньо. В БО «Школа-сходинки» використовується мультідисциплінарний комплексний підхід до роботи з дітьми з метою найбільш гармонійного розвитку та соціалізації. Саме з цією метою до роботи залучається команда спеціалістів, що складається з корекційних педагогів, психологів, які працюють за такими напрямками, як поведінкова терапія та тілесно-сенсорна інтеграція, логопедів, мовленнєвих терапевтів (формування граматично вірних конструкцій та використання їх в правильному контексті, розуміння та користування мовленням), вчителя музики та ритміки, педагога з ручної праці, ліплення та малювання, інструктора лікувальної фізкультури.
Саме завдяки комплексному наданню якомога кваліфікованих послуг дітям з аутичним спектром розвитку ми прагнемо, щоб в подальшому вони змогли продовжити навчання в різних типах шкіл і дошкільних закладах. Тобто, найголовніше наше завдання можна охарактеризувати, як навчити таку дитину вчитися. З тими ж дітьми, які через глибший ступінь дезонтогенезу не зможуть перейти до навчання в освітні заклади, ми продовжуємо вести корекційну та розвивальну роботу й надалі в умовах нашого закладу.
Поняття навчити дитину вчитися на нашу думку складається з налагодження соціальної взаємодії, стимулювання пізнавальних процесів, розвитку комунікативних навиків, створення середи спілкування; розвитку творчих здібностей особистості, підтримці прагнення до самостійної діяльності, творчого використання життєвого досвіду набутого дитиною.
В роботі з наймолодшими дітьми з розладами аутистичного спектру звертає на себе увагу відсутність здатності і бажання наслідувати дорослих. Ще одна суттєва проблема в розвитку - це особливості розвитку мовлення. Якщо дитина повністю мутична, то основним напрямком роботи буде спонукання її до вимовляння коротких слів, активізування невербальних методів спілкування. Висновком багаторічної роботи колективу школи стало те, що об’єднати прагнення педагогів, психологів і батьків дитини з особливостями розвитку є необхідною умовою для успішної роботи. Означена робота повинна базуватися на досконало складеній програмі індивідуального розвитку дитини, що своєю чергою, може бути складена після об’єктивної діагностики всіх сфер діяльності та розвитку дитини.
До того ж, крім педагогів і психологів, батьки та близькі мають знати з чого складається ця програма. Базуватися ця програма може, як на програмі корекційної роботи з дітьми дошкільного віку, так і на програмах та методиках АВА та ТЕАССН, які дуже досконало прописані та мають великий досвід використання закордоном для маленьких дітей.
Тісна співпраця з батьками має вельми важливе значення, адже без наслідування в діяльності педагогів успіх досягнути дуже важко. Своєю чергою, без тих відомостей, що регулярно надаватимуть батьки, неможливо відстежити, яким чином дитина втілює в побуті і соціальних стосунках поза школою ті навички, що вона здобула на заняттях. Перевагу яким стимулам надає, зацікавленість в якій сфері є найбільш помітною. Наслідування роботи в школі та вдома ще більш підсилює вплив на розвиток дитини.
Зазвичай, на першому етапі можливості та обсяг психологічного обстеження є незначними. Ми не ставимо на меті в перші ж дні досконало протестувати дитину. На перешкоді стає неконтактність дитини, активні прояви негативізму, іноді з істеричними нападами різного ступеню прояву, моторна гіперактивність або повна пасивність дитини, підвищена тривожність. . В зв’язку з тим,що наша мета формування основ взаємодії дитини з дорослим, ми просуваємось від афектного зараження до спільно розділеного переживання як необхідної передумови розвитку можливостей його емоційної і соціальної адаптації.
Застосування поведінкового аналізу ґрунтується на спостереженнях за діяльністю дитини в не примусовій обстановці та при взаємодії з дорослими. І тільки після встановлення більш менш активного контакту, можна перейти до досконалого тестування.
Оцінивши реальний вік розвитку аутичного дитини, ми складаємо об’єктивну програму її подальшого розвитку. Оцінивши реальні знання й уміння аутичної дитини, можна використовувати вже наявні передумови в подальшому розвитку дитини. Залежно від того, які риси характеру притаманні даній дитині, які порушення більш значні у неї, який настрій мають батьки, ми індивідуально підбираємо більш дієві методи втручання.
Для дітей раннього віку зазвичай командний підхід складається з роботи з такими фахівцями: психолога, що працює за методом тілесно-сенсорної інтеграції; психолога, що працює, як поведінковий терапіст; корекційного педагога, логопеда, учителя музики та ліплення, інструктора лікувальної фізкультури.
Особливе значення для дітей, що мають значні сенсорні порушення , має тілесно-сенсорна інтеграція. Тому що, загальним проявом дісфункції сенсорної регуляції є неспроможність дитини підтримувати необхідну ступінь уваги, а також концентрувати увагу на завданні, що стоїть перед нею. У аутичної дитини повністю або частково відсутнє почуття статичного та динамічного положення тіла в просторі.
Процес відчуття та сприйняття у дітей з порушенням розвитку, як правило, збережене,

Особливі вимоги, що для навчального закладу є спільні для всіх учнів, аутистами можуть не сприйматися. Це стає на перешкоді адаптації та успішній соціалізації дитини. Саме тому ми пішли дещо іншим шляхом. Діти, що відвідують нашу школу, починають взаємодіяти з педагогами та психологами в зручних, майже домашніх умовах в індивідуальному режимі. Дитина не так гостро відчуває дискомфорт, що провокує і без того підвищену тривожність.
Найбільш проблемними в поведінці аутичної дитини є виражене прагнення тотожності, незмінність маршрутів, підтримка подібності у навколишньому оточенні, що негативно позначається на набутті нових соціальних навичок. Мотивацією до співпраці у аутиста не буває задоволення від спілкування, тому це може бути щось матеріальне (цукерки, улюблений напій, обіцянка дати цікаву гру, яка поки що схована, а саме найкраще буде емоційна підтримка та винагорода). Небажано, щоб мотивація була відстрочена в часі. У маленьких дітей це зовсім не спрацьовує, а у старших можуть виникнути складнощі після занять. Прихильність дітей з аутичним типом розвитку до стереотипної поведінки продиктована перш за все їх підвищеною тривожністю, необхідно якомога раніше сформувати прийнятні стереотипи діяльності у межах навчального закладу, які б дали змогу плідно використовувати цю особливість у роботі з дитиною.
Особливу роль в роботі з аутичною дитиною має те оточення, що працює з дитиною безпосередньо. В БО «Школа-сходинки» використовується мультідисциплінарний комплексний підхід до роботи з дітьми з метою найбільш гармонійного розвитку та соціалізації. Саме з цією метою до роботи залучається команда спеціалістів, що складається з корекційних педагогів, психологів, які працюють за такими напрямками, як поведінкова терапія та тілесно-сенсорна інтеграція, логопедів, мовленнєвих терапевтів (формування граматично вірних конструкцій та використання їх в правильному контексті, розуміння та користування мовленням), вчителя музики та ритміки, педагога з ручної праці, ліплення та малювання, інструктора лікувальної фізкультури.
Саме завдяки комплексному наданню якомога кваліфікованих послуг дітям з аутичним спектром розвитку ми прагнемо, щоб в подальшому вони змогли продовжити навчання в різних типах шкіл і дошкільних закладах. Тобто, найголовніше наше завдання можна охарактеризувати, як навчити таку дитину вчитися. З тими ж дітьми, які через глибший ступінь дезонтогенезу не зможуть перейти до навчання в освітні заклади, ми продовжуємо вести корекційну та розвивальну роботу й надалі в умовах нашого закладу.
Поняття навчити дитину вчитися на нашу думку складається з налагодження соціальної взаємодії, стимулювання пізнавальних процесів, розвитку комунікативних навиків, створення середи спілкування; розвитку творчих здібностей особистості, підтримці прагнення до самостійної діяльності, творчого використання життєвого досвіду набутого дитиною.
В роботі з наймолодшими дітьми з розладами аутистичного спектру звертає на себе увагу відсутність здатності і бажання наслідувати дорослих. Ще одна суттєва проблема в розвитку - це особливості розвитку мовлення. Якщо дитина повністю мутична, то основним напрямком роботи буде спонукання її до вимовляння коротких слів, активізування невербальних методів спілкування. Висновком багаторічної роботи колективу школи стало те, що об’єднати прагнення педагогів, психологів і батьків дитини з особливостями розвитку є необхідною умовою для успішної роботи. Означена робота повинна базуватися на досконало складеній програмі індивідуального розвитку дитини, що своєю чергою, може бути складена після об’єктивної діагностики всіх сфер діяльності та розвитку дитини.
До того ж, крім педагогів і психологів, батьки та близькі мають знати з чого складається ця програма. Базуватися ця програма може, як на програмі корекційної роботи з дітьми дошкільного віку, так і на програмах та методиках АВА та ТЕАССН, які дуже досконало прописані та мають великий досвід використання закордоном для маленьких дітей.
Тісна співпраця з батьками має вельми важливе значення, адже без наслідування в діяльності педагогів успіх досягнути дуже важко. Своєю чергою, без тих відомостей, що регулярно надаватимуть батьки, неможливо відстежити, яким чином дитина втілює в побуті і соціальних стосунках поза школою ті навички, що вона здобула на заняттях. Перевагу яким стимулам надає, зацікавленість в якій сфері є найбільш помітною. Наслідування роботи в школі та вдома ще більш підсилює вплив на розвиток дитини.
Зазвичай, на першому етапі можливості та обсяг психологічного обстеження є незначними. Ми не ставимо на меті в перші ж дні досконало протестувати дитину. На перешкоді стає неконтактність дитини, активні прояви негативізму, іноді з істеричними нападами різного ступеню прояву, моторна гіперактивність або повна пасивність дитини, підвищена тривожність. . В зв’язку з тим,що наша мета формування основ взаємодії дитини з дорослим, ми просуваємось від афектного зараження до спільно розділеного переживання як необхідної передумови розвитку можливостей його емоційної і соціальної адаптації.
Застосування поведінкового аналізу ґрунтується на спостереженнях за діяльністю дитини в не примусовій обстановці та при взаємодії з дорослими. І тільки після встановлення більш менш активного контакту, можна перейти до досконалого тестування.
Оцінивши реальний вік розвитку аутичного дитини, ми складаємо об’єктивну програму її подальшого розвитку. Оцінивши реальні знання й уміння аутичної дитини, можна використовувати вже наявні передумови в подальшому розвитку дитини. Залежно від того, які риси характеру притаманні даній дитині, які порушення більш значні у неї, який настрій мають батьки, ми індивідуально підбираємо більш дієві методи втручання.
Для дітей раннього віку зазвичай командний підхід складається з роботи з такими фахівцями: психолога, що працює за методом тілесно-сенсорної інтеграції; психолога, що працює, як поведінковий терапіст; корекційного педагога, логопеда, учителя музики та ліплення, інструктора лікувальної фізкультури.
Особливе значення для дітей, що мають значні сенсорні порушення , має тілесно-сенсорна інтеграція. Тому що, загальним проявом дісфункції сенсорної регуляції є неспроможність дитини підтримувати необхідну ступінь уваги, а також концентрувати увагу на завданні, що стоїть перед нею. У аутичної дитини повністю або частково відсутнє почуття статичного та динамічного положення тіла в просторі.
Процес відчуття та сприйняття у дітей з порушенням розвитку, як правило, збережене, але спотворена чи зовсім відсутня інтерпретація сприйнятого сигналу.

           Очікуваний ефект

  Адаптивні „відповіді ” дитини на больові
та дискомфортні подразники.
   Покращення орієнтування дитини у
власному тілі та просторі.
    Сенсорне насищення.
   Активна взаємодія з іншою людиною

           Якісні показники

     Зменшення часового проміжку між подразником та відповіддю.
     Збільшення рухових можливостей.
     Зменшення або припинення аутостимуляцій.
     Дитина сама ініціює контакт.


Паралельне включання занять з інструктором ЛФК та заняття ритміки тільки підсилює ефект від цією інтервенції.
Психолог, що використовує методи поведінкової терапії, оцінивши психологічний стан та переваги в спілкуванні, які вже сформовані у дитини, вирішує, які методи краще застосовувати в роботі. Які заохочення використовувати. Ці висновки лягають в основу загальної концепції роботи з дитиною всієї команди. Корекційні педагоги та психологи паралельно починають налагоджувати співпрацю та на основі одних тих самих тем вчити дитину співпрацювати, емоційно взаємодіяти та накопичувати знання. В роботі застосовуються різні методи та багатоплановий стимульний матеріал. Так психолог може відпрацьовувати імітаційні дії, а педагог вивчає категорії та предмети однієї тематики на різному матеріалу. Психолог основним завдання бачить взаємодію та емоційний відгук, який би був більш прийнятним в ситуації, а педагог більш зацікавлений в опануванні самого навчального матеріалу. Логопед своїм основним завданням має підготовку артикуляційного апарату дитини та стимулювання мовлення.
На заняттях ліплення та малювання ми намагаємось закріпити отриманні знання та особливу увагу приділяємо розвитку дрібної моторики. Тому часто застосовується ліплення з використанням різного природного матеріалу, а малювання часто здійснюється пальчиками дитини. Музичні заняття поєднують ритмічні вправи та гру на музичних інструментах. В зв’язку з тим, що аутичні діти зазвичай дуже музикальні, на емоційному підйомі ми можемо поєднувати їх в невеличкі групи.
Для дітей середнього дошкільного віку (5-7) років, якщо завдання першого етапу навчання подолані успішно, передбачається робота з такими фахівцями: корекційний педагог, що активно займається підготовкою до навчання в школі, поведінкова та ігрова терапія з психологом, можуть бути використані елементи психодрами. Завдання мовленнєвого терапевта пояснення дитині принципу комунікації. Навчити адекватно використовувати мовленнєві штампи та схеми. Розвивати граматично правильне фразове мовлення. Продовжуються включення дітей в групи на заняттях музики та ритміки, ліплення та малювання, групові рухливі ігри, заняття з ЛФК.
Пропедевтична робота початкових шкільних знань залежить від рівня розвитку дитини. Увага педагога зосереджується на розвитку навчальних здібностей – формуванні елементарних математичних уявлень, комунікативних здібностей (читання та елементи письма). Особливо помітні успіхи в застосуванні такого методу роботи, як Особистий буквар або щоденник.
Як вже зазначалося вище, однією з проблем аутистичної дитини є неспроможність переключатися та переносити здобуті знання в інші ситуації, не розуміння причинно-наслідкових зв’язків, особливо, коли тема не стосується особисто цієї конкретної дитини. Першим етапом навчання аутичної дитини читанню і письму - вивчення букв. Для цього педагог разом з дитиною створює його власний "Особистий буквар". Необхідність створення "Особистого букваря" зв’язана з тим, що: традиційні букварі чи не викликають інтересу у аутиста; найчастіше пропозиція займатися по новій, незнайомій книзі провокує його тривогу і протестні реакції; "Мій буквар" допомагає зв'язати освоєння букв і читання з особистим досвідом дитини. Це дає можливість, з одного боку, опрацьовувати на заняттях найважливіші особові сенси і, з іншого, додати свідомість процесу освоєння букв і читання в цілому. Такий підхід дозволяє показати дитині, що букви і слова не абстрактні позначки, а засоби передачі певних значень і сенсів, тісно пов'язаних з життям дитини. Створення Особистого букваря, пов'язаного з життєвим досвідом, дозволяє використовувати в учбовому процесі надцінні інтереси і пристрасті аутичної дитини. Це значно зменшує прояви аутостимуляцію що перешкоджає як його соціальному розвитку, так і розвитку його пізнавальних інтересів.
З самого початку навчання освоєння читання і письма йде паралельно, дитина одночасно вчиться впізнавати і писати букви окремо і в словах. Крім того, проводиться планомірна робота по розвитку дрібної моторики, відпрацьовуються графічні навички, необхідні для освоєння письма.
Нам важливо навчити аутичну дитину читати осмислено, оскільки осмислене читання стимулює і формує його пізнавальні потреби. Тут же вступає в роботу мовленнєвий терапевт, який дає схожі завдання-схеми і відпрацьовує на іншому, менш особовому матеріалі. На таких заняттях розвивається здатність складати граматично правильні і логічні за змістом фрази, пропозиції, короткі розповіді.
У зв’язку з тим, що аутичні діти мають великі проблеми в розумінні емоційного стану співрозмовника, не намагаються вступити в спілкування , спонукати їх до емоційної взаємодії повинні всі фахівці. Особливо важливим це стає на заняттях з психологом, музичним терапевтом, на заняттях з образотворчого мистецтва. Включання дитину в маленькі групи на таких заняттях проходять більш природно. Якщо немає спротиву, підключається до занять 2-3 дитини східного темпераменту. Можливо, що це будуть діти одного віку, а можливо і більш старші або молодші.
Нажаль, навидь при доволі успішному втручанні з раннього віку, ми не завжди можемо подолати суттєві аутистичні порушення і тому багато дітей, що можуть опановувати шкільні навички та знання в умовах нашої школи, не зможуть навчатися в навчальних закладах в умовах колективу. Тому такі діти продовжують вчитися у нас. Іноді відвідування нашої школи відбувається паралельно з індивідуальним навчанням за загальноосвітньою або допоміжною програмою. Трапляється навіть поєднання навчання в індивідуальній формі в загальноосвітній школі і корекційних занять. Тривожність та афективні зриви не дають можливість дітям з аутичним спектром розвитку спокійно вливатися в шкільний колектив. На сьогодні така співпраця виглядає приблизно так – учитель, що індивідуально навчає дитину дає їй домашнє завдання та намагається хоч трошки пояснити новий матеріал. В нашій школі дитина за допомогою корекційного педагога більш ретельно опановує цей матеріал, робить домашнє завдання (дуже часто в 2-3 рази більший за той обсяг, що з учителем в школі). Таким чином відбувається планомірне опанування матеріалу.
Ми абсолютно впевненні, що дуже значну роль для розвитку аутичної дитини відіграє психотерапевтична робота, що спрямована на розвиток соціальних здібностей та вміння себе контролювати. В багатьох випадках музичні та арттерапевтичні заняття, заняття з фізичної культури значно підтримує емоційний стан. Як один з дуже дієвих методів може бути застосування методик Соціальних історій або, якщо дитина має більш розвинене абстрактне мислення, казко терапія. Багато аутичних дітей має своїх улюблених героїв мультфільмів. Казкові розповіді про них теж може бути методикою опрацювання деяких ментальних та соціальних моментів. Розповіді про них які б носили ситуативній зміст та були спрямовані на висвітлення незрозумілих вчинків, необхідних дій, опрацювання розуміння емоцій, формування правильних життєвих стереотипів.

Вся команда фахівців та батьки наших дітей намагаються дотримуватись спільних вимог і методів роботи з дитиною. Змінити поведінку та життєві стереотипи важко, це неможливо зробити в стислі строки і батьки повинні бути про це попереджені. Зайва стурбованість і незадоволеність батьків не повинні стати на перешкоді спільної праці з педагогами та психологами.

Переглядів: 78160 | Додав: Н_А | Теги: психокорекція. сенсорна інтеграція, корекційна робота, навчання аутиста, аутизм | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 1
1 pletcheravn   (26.06.2014 06:26)
Micmc is a international online retail company that provides a astray selecting of stimulating and lifestyle products such as wheels accessories, chamber phone accessories and other caring gadgets. Directly provided from manufacturers, we are skilled to watch over all of our products in low cost, especially Lilliput LCD Monitors, Teli Amplifier, MK808, MK808B, Bludio R+. In the interim, you can always count on our quality Ringlit LED Headlamps which realize your mining/hunting activities more convenient and safer.
We have our own professional QC cooperate which settle upon assay all the products in advance of dispatched to total convinced they meet global quality standards. Thanks to our US houseware and UK houseware, the shipping but is so short that you can use our products any minute now after you rob an order. To suitable you in a elevate surpass personality, our patron sevice staffs are strictly trained and are apt of providing supreme work in the forefront and after sales. We are concentrating on your necessity and the quality of products.
<E>\X\ebay\signature01.txt,1,L]


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика

ФОРМА ВХОДУ
ЗАКЛАДКИ
КАЛЕНДАР
«  Серпень 2011  »
ПнВвСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
ТЕГИ САЙТУ
АРХИВ
ДРУЗІ

Захист прав осіб з розладами спектру аутизму

Компьютерная помощь в Киеве, Мельников Владимир

Аутизм в Україні

Ми в Facebook


ІНШЕ





Класс!
 
Новини сайту поштою

rss2email


Система Orphus


"ШКОЛА-СХОДИНКИ" © 2017


ДОГОРИ СТОРIНКИ