Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"ШКОЛА-СХОДИНКИ" м.Київ

для дітей з аутичним

спектром розвитку

ГРОМАДСЬКА ТА БЛАГОДІЙНА

ОРГАНІЗАЦІЯ


Ми чекаємо на вашу допомогу! Реквізити: ВАТ Банк "Інвестицій та заощаджень", ЄДРПОУ 26188509, р/р 260081181301, МФО 380281 Реквізити: ПАТ Банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 40432171, р/р 26009052771112 в , МФО 300711
МЕНЮ САЙТУ
УВАГА
Для коректного перегляду сайту ми рекомендуємо
Скачать
КАТЕГОРІЇ РОЗДІЛУ
СТАТТI ШКОЛИ [14]
Материали Д.Шульженко [16]
Тони Атвуд "Аспрегрер синдром" [2]
ОГОЛОШЕННЯ
[08.11.2017]
СЕМІНАР
[06.11.2017]
ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм: взгляд на проблему с разных точек зрения Статья газеты" Аргументы недели" № 49 5-11 декабря 2013г. автор Светлана Радич (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Н.Андреева.Что может помочь особому ребенку (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Родительский клуб 2. Чувства и стратегии родителей аутистов (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм не болезнь, а особенность! (0)
[Материали Д.Шульженко]

Д.Шульженко.ІНДИВІДУАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ НЕОДНАКОВОСТІ ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМ СПЕКТРОМ ПОРУШЕНЬ (0)
КНОПКА САЙТУ

ШКОЛА-СХОДИНКИ


Гаманці Webmoney
U220677039086

R123757899243

Z128686896379

E267341239635

СТАТТІ

Головна » Статті » Материали Д.Шульженко

ПСИХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИКРИВЛЕНОГО ТИПУ ПСИХІЧНОГО ДИЗОНТОГЕНЕЗУ ПРИ АУТИСТИЧНИХ ПОРУШЕННЯХ У ДІТЕЙ

Шульженко Д.І.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИКРИВЛЕНОГО  ТИПУ  ПСИХІЧНОГО     ДИЗОНТОГЕНЕЗУ  ПРИ  АУТИСТИЧНИХ  ПОРУШЕННЯХ  У  ДІТЕЙ

 Стаття доступна також на нашому новому сайті.

Анотація. В статті представлені психопатологічні показники спектру аутистичних порушень, які відображають стан психічної сфери дитини, психологічні особливості  її особистості , та визначають нагальні спеціальні умови для проведення  корекційної роботи.

Пошук шляхів подолання аутистичного спектру порушень у дітей набуває на сучасному етапі розвитку дефектології ( спеціальної психології, корекційної педагогіки, ) величезної значущості не тільки з причин відсутності спеціального змісту освіти для такої категорії дітей, але й з нагальної необхідності визначення засад, напрямів, способів організації, методів та прийомів навчання та корекційного виховання. Предметом нашої наукової уваги є процеси психічної сфери аутичної дитини, їх  перебіг та прогностичні можливості для розвитку її особистості.

Досвід фахівців різних країн, набутий у повсякденній роботі з аутичними дітьми показує, що позитивну динаміку для їхнього розвитку дає системна корекційна робота. Фахівці, як і члени сім’ї  з аутичною дитиною, повинні уявляти собі як біологічні причини дитячого аутизму, так і логіку розвитку цього порушення, черговість виникнення проблем, чинники тих чи інших проявів конкретної дитини. Саме розуміння медико-психологічної картини, в цілому, допомагає педагогам і всім членам сім’ї найбільш успішно спланувати свою роботу для ефективного розвитку, навчання та соціалізації аутичної  дитини.

Аутизм є спектральним порушенням, і це означає, що паттерни симптомів захворювання, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при аутизмі зустрічаються найрізноманітніших комбінаціях, а хвороба може мати різні ступені тяжкості. На одному кінці спектру ми маємо мутичну дитину з польовою поведінкою, з розумовою відсталістю та агресією до оточуючих людей, а на другому – університетського вченого, менеджера, які виконують роботу, що не вимагає спілкування з людьми.   

За результатами проведеного дослідження були розроблені показники аутистичних порушень у дітей. З метою визначення аутистичних форм були розроблені формули, які визначали результат глибини та масштабу маніфестації  аутизму у дітей.

 

, де

А – аутизм

Х – психологічні ознаки

Y-  дизонтогенетичні аутистичні порушення

АФ – аутистична форма

t – час

K – корекція

Z – кінцевий результат

 

 

Y1 – порушення комунікації з навколишнім середовищем

Y2 – порушення соціальної інтеграції

Y3 – порушення поведінки

Y4 – шизофренія дитячого віку      

Y5 – мовленнєві порушення: алалія

Y6 – розумова відсталість

Х1 - Наявність мовлення

Х2 - Установка на спілкування

Х3 - Мотивація спілкуватися

Х4 - Пізнавальна активність

Х5 - Наявність вокалізацій

Х6 - Аутостимуляція

Х7 – Агресія

Х8 - Самоагресія

Х9 - Відсутність візуального контакту

Х10 - Бідність інтелектуального розвитку

Х11 - Ігнорування контактів з дітьми

Х12 - Наявність психологічного захисту

Х13 – Анімізм

Х14 - Низький психічний тонус

Х15 – Гіперостезія

Х16 - Регрес набутих навичок  мовлення

Х17 - Психопатоподібні та невроподібні розлади

Х18 - Відсутність наслідування

Х19 - Індиферентність до дитячих ігор

Х20 - Симптоми тотожності

Х21 - Мовлення штампами

Х22- Порушення інтонаційного компоненту мовлення

Х23 - Високий інтелектукальний потенціал (високо функціональні аутисти)

Х24 - Абстрактні форми впізнання сполучається з притивними

Х25 - Негативістична реакція на взаємодію

Х26 - Специфічні моторні розлади

Х27 - Явища диспраксії

Х28 - Протопатичні форми гри

Х29 - Втрата мовлення

Х30 – Тривожність

Х31 – Страхи

Х32 – Фобії

Х33 – Депресії

Х34 – Манії.

Х35 - Усамітнена на примітивна ігрова діяльність.

Х36 - Застрягання на певних діях

Х37 - Відмова від занять.

Х38 - Уникнення близьких і оточуючих людей.

Х39 - Розлади сну.

Х40 - Порушення становлення свідомого -  Я

Х41 - Тенденції до ізоляції

Х42 - Ігнорування іграшкового матеріалу

Х43 - Аутодіалоги

Х44 - Застрягання на великої кількості простих та подібних дій

Х45 - Власна аутистична діяльність

Х46 - Відтерміновані ехолалії

Х47 – Збудження

Х48 - Вибух емоцій

Х49 - Ігнорування соціальних норм

Х50 - Схильність до резонерства

Х51 - Виключення із реальної ситуації

Х52 - Бідність фантастичних тенденцій

Х53 - Недостатність психічного напруження

Х54 - Залежність поведінки від випадкових зовнішніх подразників

Х55 - Відсутність прихильності

Х56 - Вільне поводження в незвичній ситуації

Х57 - Необґрунтована фамільярність

Х58 - Порушення мислення

Х59 - Труднощі в процесі оволодіння елементарними навичками: читанням, письмом, рахуванням.

Х60 - Дезорієнтація в сторонах свого тіла.

Х61 - Сформованість навчальних навичок.

Х62 - Здібності до точних наук.

Х63 - Наявні здібності до творчої діяльності.

Х64 - Симбіотична належність від матері.           

Х65 - Напруженість у стосунках з дорослими і однолітками.

Х66 - Вербальний інтелект.

Х67 - Невербальний інтелект.

Х68 - Схильність до складних та вітієватих формулювань.

Х69 - Байдужість до дитячих розваг.

Х70 - Маніпуляція не ігровими предметами.

Х71 - Монотонна активність.

Х72 - Рухливість, у  плесканні та підстрибуванні.

Х73 - Зниження, або відсутність відчуття безпеки.

Х74 - Нездатність до емоційних контактів з іншими людьми.

Х75 - Спотворення апетиту.

Х76 - Використання складних мовлинєвих шаблонів при недостатньому запасі понять.

Х77 - Заміщення відповідей на питання на шаблонні відповіді.

Х78 - Використання уривків почутого та побаченного.

Х79 - Незграбна та своєрідна моторика з труднощами засвоєння простих навичок.

Х80 - Порушення комплексу оживлення.

Х81 - Відсутність вміння зчитування емоцій людей.

Х82 - Порушення імпресивного мовлення.

Х83 - Порушення експресивного мовлення.

Х84 - Відсутність займенника (я).

Х85 - Парціальне інтелектуальне прискорення.

Х86 - Розпад мовлення.

Х87 - Розпад пізнавальної діяльності.

Х88 – Гіпозбудження.

Х89 – Гіперзбудження.

Х90 - Порушення процесів сприймання.

Х91 - Порушення проприоцептивного сприймання.

Х92 - Ремісії та рецидиви.

Х93 - Домінуючі спадкові фактори.

Х94 - Активні відхід від реальності.

Х95 - Ремісій та рецидиви відсутні.

Х96 - Наявність марення та галюцинації.

Х97 - Відсутність марення та галюцинації.

Х98 - Затримка в розвитку соціальних стосунків.

Х99 - Ознаки прогредієнтності.

Х100 - Збереження розуміння мовлення.

Х101 - Утруднено воспроізвєдєніе окремих артикуляційних рухів

Х102 - Адекватність реакцій на словесне звернення дорослих.

Х103 - Виконання доручень.

Х104 Стереотипні патерни поведінки.

Х105 Мовленнєва ідіосинкразія.

Х106 Моторні манеризми.

Х107- Відсутність спонтанного бажання поділитися своєю радістю, бажаннями, інтересами або досягненями з іншими людьми.

Х108- невміння розпочати та підтримувати розмову з іншими людьми.

Х109 – відсутність ігор.

Х110 –постійний інтерес до окремих деталей та предметів.     

 

 

   За результатами обробки психологічних показників ( Хn), нами виділені сім аутистичних форм спектру аутистичних порушень за приципом розташування від легкої до складної.

 

АФ-1 Спектр аутистичних порушень без з збереженим мовленням - легка форма.

АФ-2 Спектр аутистичних порушень з наявністю високого та нормального рівня інтелекту.

АФ-3 Спектр аутистичних порушень, які виступають вторинними при загальному недорозвитку мовлення (ЗНР).

АФ-4 Аутистичні порушення, які виступають вторинними при встановлених олігофренії, шизофренії, ДЦП, ЗПР.

АФ-5 Аутистичні порушення, які комбінуються з дисфоричними розладами поведінки.

АФ-6 Аутистичні порушення, які комбінуються з психопатоподібними розладами поведінки

АФ-7 Аутистичні порушення, які комбінуються з шизофреноподібними розладами поведінки.

   Отже, показники психічної сфери дітей, які страждають на аутизм, визначають та об*єднаються в різні аутистичні  форми , які диференціюються за рівнем розвитку когнітивних, мовленнєвих та соціальних навичок та поєднуються з психопатологічними розладами. Діти,

які страждають аутизмом, можуть володіти різним рівнем інтелектуальних

здібностей; від кінцевої ступені розумової відсталості до рівня, значно пере-

вищуючого середній. Діти, які страждають на аутизм , мають різні по

ступені тяжкості мовленнєві розлади. Аутизм  охоплює весь спектр мовленнєвих порушень. .  З віком , характер мовленнєвої поведінки дітей, які страждають на аутизм, змінюється. Мовлення деяких дітей, зовсім не розвивається, тоді як в інших, спостерігається значний прогрес мовленнєвих навичок, вони можуть більше спілкуватися. Значне поліпшення, швидше за все може наставати у таких дітей, які не є розумово відсталими і оволоділи мовленням у ранньому віці.

   Одним з перших ознак порушення мовлення у дітей є неповноцінне використання домовленнєвих засобів комунікації. Наприклад, дитина може показати на чучело тварини до якої він бажає доторкнутися, проте не може цього зробити, тим самим демонструючи здатність використовувати протоімперативні жести – жести або вокалізації, якими користується з метою повідомлення про свої нужди. Проте аутична дитина не використовує про- декларативних жестів   та вокалізацій, спрямованих для залучення візуальної уваги інших людей до об’єктів загального інтересу. Крім того, в арсеналі їх комунікативних засобів відсутній один з важливих декларативних жестів – вказівний жест, яким нормальні діти користуються, вказуючи на цікавий, привабливий, або новий для них предмет.

     Діти, які страждають на аутизм, мають проблеми, пов*язані зі спів- спрямованою соціальною здатністю залучати увагу іншої людини на об*єкт загального інтересу. Вони також відрізняються незвичайними способами переробки соціальної інформації. В ранньому віці аутичні діти пізнають великі  труднощі в процесі імітації рухів тіла, в порівнянні з імітацією за допомогою іграшок. Розвиток здатності розпізнавати власні та інші психічні стани називається менталізацією. Основні проблеми дітей, які страждають на аутизм, виникають внаслідок дефіциту процесів менталізації , отже, вони страждають на « психічну сліпоту», що не дозволяє природним чином розпізнавати психічні стани інших людей.

В розробленій нами  психологічній класифікації враховані всі базові психопатологічні показники аутистичних порушень у дітей і складаються та диференціюються за аутистичними формами (АФ) відповідно до додаткових дизонтогенетичних компонентів інших нозологічних груп, таких як, тяжкі порушення мовлення, поведінки, шизофренії.

Загальним психологічним явищем, що стосується всіх вищеозначених аутистичних форм є наявність таких аутистичних розладів: порушення  соціальних, комунікативних, мовленнєвих функцій, а також наявність

нетипових інтересів та форм поведінки.

Отже, оскільки самостійно позбавитися чинників, що впливають на  особливості їхньої особистості аутичні люди  не в змозі, їх корекційний розвиток має здійснюватись за такими спеціально створеними  психолого- педагогічними умовами:

 

1. Урахування індивідуальних особливостей дитини, характеру сімейного виховання, етнопсихологічного стилю родини та її орієнтації на позитивний розвиток аутичної дитини;

2. Розуміння всіма учасниками соціальної комунікації з аутичною дитиною ( батьками, родичами, друзями сім’ї, тренерами та іншіми людьми, що оточують дитину) про можливості дії негативних факторів їх особистого впливу на світосприймання, виникнення страхів, фобій, агресії та само агресії дитини;

3. Унеможливлення процесу усамітнення дитини, як такого, що всіх влаштовує і, до речі який  пояснює використання аутичною дитиною особливих прийомів впливу – таких, як провокації і маніпуляції в якості основних і свідомих інструментів досягнення бажаної мети;

4. Визначення структури індивідуальної діяльності дитини за основними її компонентами: мотиви, установки, планування, виконання,  результат, перевірка (превентивний, біжучий та  підсумковий самоконтроль), виправлення помилок;

5. Урахування ступеня значущості особистої діяльності дитини для задовільного психофізичного стану (настрою, тонусу, спілкування, мовлення, поведінки, включення у гру тощо);

6. Супроводу, підтримки та розвитку індивідуальної діяльності або дій дитини з метою уникнення афективних проявів та забезпечення спільної ефективної взаємодії з дорослими та однолітками;

7. Визначення  та використання вмінь, знань та навичок аутичної дитини в організації та проведенні основних сензитивних видів діяльності;

8. Активізації пізнавальної діяльності дитини під час прогулянок на природі, перегляду телевізійних програм, до яких у дитини сформована мотивація;

9. Вербалізації всіх практичних дій дитини, процесів її життєдіяльності та заохоченні до спільної співпраці з іншими людьми;

10. Використання морального досвіду близьких людей, зрозумілого для аутичної дитини в процесі корекційного виховання;

11. Надання можливостей користуватися засобами альтернативної комунікації, не нівелюючи їх при цьому діалогічними засобами мовлення;

інтеграції аутичної дитини в усі  громадські заходи, які створюються та пропонуються для дітей державою;

12. Створення «екологічного середовища спілкування» з аутичною дитиною, яке  відповідало б рівню її  розуміння різного типу ситуацій та мотивувало бажання бути учасником навчального, ігрового, творчого, комунікативного процесів;

13. Забезпечення безперервного, систематичного, узгодженого та скоординованого між спеціалістом та батьками (опікунами) повноцінного  емоційно - забарвленого процесу життя аутичної дитини з урахуванням рівня її тривоги, можливостей мовлення та розуміння нею нюансів ситуацій, в які її включили;

14. Упередження можливих тривог, страхів, неадекватних реакцій аутичної дитини на незнайому ситуацію або на незрозумілу для неє поведінку людей;

15. Стимулювання мовленнєвих, інтелектуальних, творчих, спортивних тенденцій розвитку аутичної дитини та формування її когнітивних і креативних стилів;

16. Розуміння людьми, які оточують дитину, її внутрішнього стану, який завжди екстраполюється на її діяльність (дії), поведінку та спілкування.

   Більшість методів корекції аутизму спрямовано на максимальну реалізацію потенціалу кожної дитини, а також на психолого – педагогічну допомогу йому та родині в їх зусиллях в боротьбі з хворобою.

 

ЛІТЕРАТУРА.

1. Дольто Ф. На стороне ребенка. – Спб.: Петербург – ХХ1 век, 1997. – 245с.

2. Карсон Р., Батчер Д., Минека С. Аномальная психология. – 11 изд. – СПб.: Питер, 2004. - 409с.

 

3.  Климась Д.Г. Теоретические подходы к решению проблемы аутизма //Аутизм и нарушения развития. – 2005. - № 3. - С.1-6.

4. Мэш Э., Вольф Д. Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка / Эрик Мэш, Дэвид Вольф. – М.: АСТ; Спб.: прайм – ЕВРОЗНАК, 2007 – 517, (1)с. ( Большая университетская библиотека).

5. Специальная психология /Под ред. В.И. Лубовского, Т.В.Розановой, Л.И. Солнцевой. – М.: Академия, 2005, - 464с.

6. Шульженко Д.І. Індивідуально- психологічні неоднаковості дітей з аутистичним спектром порушень // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2008. - №22(161). –С. 250-257.

Категорія: Материали Д.Шульженко | Додав: shodinki (17.08.2009) | Автор: Д.І.Шульженко
Переглядів: 3963 | Коментарі: 1 | Теги: ДИЗОНТОГЕНЕЗУ | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика

ФОРМА ВХОДУ
ЗАКЛАДКИ
ТЕГИ САЙТУ
ДРУЗІ

Захист прав осіб з розладами спектру аутизму

Компьютерная помощь в Киеве, Мельников Владимир

Аутизм в Україні

Ми в Facebook


ІНШЕ





Класс!
 
Новини сайту поштою

rss2email


Система Orphus


"ШКОЛА-СХОДИНКИ" © 2017


ДОГОРИ СТОРIНКИ