Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

"ШКОЛА-СХОДИНКИ" м.Київ

для дітей з аутичним

спектром розвитку

ГРОМАДСЬКА ТА БЛАГОДІЙНА

ОРГАНІЗАЦІЯ


Ми чекаємо на вашу допомогу! Реквізити: ВАТ Банк "Інвестицій та заощаджень", ЄДРПОУ 26188509, р/р 260081181301, МФО 380281 Реквізити: ПАТ Банк "ПриватБанк", ЄДРПОУ 40432171, р/р 26009052771112 в , МФО 300711
МЕНЮ САЙТУ
УВАГА
Для коректного перегляду сайту ми рекомендуємо
Скачать
КАТЕГОРІЇ РОЗДІЛУ
СТАТТI ШКОЛИ [14]
Материали Д.Шульженко [16]
Тони Атвуд "Аспрегрер синдром" [2]
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм: взгляд на проблему с разных точек зрения Статья газеты" Аргументы недели" № 49 5-11 декабря 2013г. автор Светлана Радич (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Н.Андреева.Что может помочь особому ребенку (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Родительский клуб 2. Чувства и стратегии родителей аутистов (0)
[СТАТТI ШКОЛИ]

Аутизм не болезнь, а особенность! (0)
[Материали Д.Шульженко]

Д.Шульженко.ІНДИВІДУАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ НЕОДНАКОВОСТІ ДІТЕЙ З АУТИСТИЧНИМ СПЕКТРОМ ПОРУШЕНЬ (0)
КНОПКА САЙТУ

ШКОЛА-СХОДИНКИ


Гаманці Webmoney
U220677039086

R123757899243

Z128686896379

E267341239635

СТАТТІ

Головна » Статті » СТАТТI ШКОЛИ

Особливості спілкування у дітей з аутистичними розладами

Стаття доступна також на нашому новому сайті.

Зінченко С.М., Романенко Ю.В., Терешина О.Б.

Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги

Ключові слова: спілкування, потреби, комунікація, перцепція, інтеракція.

   Аутистичні розлади - це одні з найбільш загадкових типів порушення психічного розвитку, які торкаються всіх сфер життя дитини і різноманітні у своїх проявах.

   При аутистичних розладах значною мірою страждає емоційна сфера дитини, тому і корекційна робота спрямовується саме на  цю сферу. Але слід зазначити, аутистичні розлади супроводжуються порушенням спілкування, потреб до спілкування, а також всієї структури спілкування. Дана проблематика не знайшла достатньої розробки в літературі з питань корекції аутизму.

    Метою даного дослідження є вивчення особливостей спілкування у дітей з аутистичними розладами, виявлення порушень у структурі спілкування.

    Матеріалом дослідження була група дітей з аутистичними розладами, її склали хлопчики віком від 4 до 12 років.

   Дослідження проводилось за програмою спостереження, яка була розроблена для дослідження потреб у спілкуванні, комунікації, перцепції та інтеракції у дітей з аутистичними розладами, а також за допомогою анкети для батьків, яка була розроблена на основі програми спостереження, і виявляє прояв потреби у спілкуванні та особливості його структури.

Таблиця 1.   Програма спостереження

Параметри спостереження

Ступені вираженості  параметрів спілкування

0

1

2

3

1.Потреби у спілкуванні

Потреба у повазі

 

АВ

 

 

Потреба у співчутті

В

А

 

 

Потреба у поважливому ставленні

 

АВ

 

 

Потреба у взаємоповазі і співпереживанні

АВ

 

 

 

2.Комунікація

Міжособистісна комунікація

АВ

 

 

 

Вербальна комунікація

 

АВ

 

 

Невербальна комунікація

 

АВ

 

 

Комунікативна компетентність

АВ

 

 

 

3.Перцепція

Стереотипізація

 

А

В

 

Ідентифікація

АВ

 

 

 

Рефлексія

АВ

 

 

 

Атракція

В

А

 

 

4.Інтеракція

Просторові контакти

 

АВ

 

 

Контакти зацікавленості

 

В

А

 

Контакти обміну

В

А

 

 

 

           Протокол заповнювався  на основі спостережень дослідника та анкетування батьків за програмою спостереження. Кожному параметру присвоювався відповідний бал. Оцінка батьків позначається у протоколі  «А», оцінка дослідника «В».

      Проводячи аналіз результатів за програмою спостереження та анкетою для батьків, виявились наступні особливості та закономірності спілкування дітей з аутистичними порушеннями.

Отже, досліджуючи потреби у спілкуванні виявилось значне спотворення потреб до спілкування. У дітей з аутистичними розладами присутні деякі з потреб до спілкування, але дитина не має  засобу їх вираження. Тому за результатами дослідження можна, зробити висновок, про наявність у аутичних дітей потреб у спілкуванні, але зі значним спотворенням цих потреб, та тим, що дитина не знає способу їх вираження.

  Спотворення потреби у спілкуванні відмічається з раннього дитинства 2-2,5 роки, коли у дитини відсутній емоційний відгук на звернення батьків до нього, на власне ім’я, відсутність візуального контакту з дорослим, не виразність наслідування або його повна відсутність.

З віком дані тенденції посилюються, і стають більш вираженими, і лише тоді викликають у батьків занепокоєння.

Комунікативна складова характеризується недорозвитком вербального компоненту, характерні суттєві ускладнення в самостійній побудові речень, замість цього діти використовують мовні штампи, автоматично повторюючи, ті фрази, якими до нього звертаються близькі, називаючи себе при цьому в другій чи третій особі. Але інколи діти можуть проявляти дивовижне відчуття мови, граючись певним співставленням звуків, слів, рифмуючи та винаходячи неологізми. Дитина може напружено повторювати складні, афективні слова, і може залишатися мутичним в ситуації спілкування. Серед основних проблем аутичних дітей є відсутність не тільки відсутність експресивної мови, але і труднощі в її розумінні.

   Для дітей з аутичними розладами типовим є наявність широкого спектру мовних порушень. У деяких дітей мовні можливості обмежуються вимовлянням випадкових голосних чи приголосних звуків, які промовляються рідко і безцільно - мовні штампи . У інших можна спостерігати досить розвинуту власну мову, хоча в ній не видно безпосереднього відношення до того, що відбувається, і ця мова не має соціального значення для спілкування.

    Багато аутичних дітей механічно повторюють, те що чують від інших людей. Ехолалії, проявляються в тому, що дитина повторює слова або речення, які вона чув годину назад, вранці або навіть декілька тижнів назад. Це можуть бути тексти казок, фрази з мультфільмів або заборони батьків чи спеціалістів.

    Наявність ехолалічної мови у дітей з аутизмом являється специфічною особливістю, яка ускладнює набуття комунікативних навиків та засвоєння почутого. Хоча у дитини, яка здатна повторювати мову інших більше шансів усвідомити значення комунікації, освоїти та адаптувати власну мову, чим у дитини, яка не має вербальних засобів комунікації.

   Не дивлячись на те, що дитина може не знати значення багатьох слів, які вона повторює, все ж вона може розмовляти. Якщо у дитини відсутня ехолалічна комунікація, то це ускладнює розвиток у нього мови, научіння його вимовляти звуки, слова.

   Також відмічається педантизм в вербальній комунікації, що проявляється у зосередженості дитини на одних і тих самих темах, одних і тих самих запитаннях, висловлюваннях. Гостро постає проблема діалогу у аутичних дітей, гнучкого переходу від ролі того, хто говорить до ролі того, хто слухає. Також відмічається неадекватність тих чи інших тем для розмови, які не відповідають ситуації, а також складність сприйняття інформації, яка знаходиться поза зоною інтересів дитини. Спостерігається недостатність розуміння переносного значення висловлювання, його під тексту.  

     Серед особливостей вербальної комунікації відмічається, те що аутичні діти неправильно використовують займенники. Дитина називає себе в третій особі або за ім’ям. Під час спостереження відмічалося, що деякі діти називають себе в особі протилежної статі, так наприклад хлопчик при правильному використані займенників (дитина називає себе на Я) говорить про себе як про особу жіночої статі ( «Я вже зробила», «Я прийшла» «Я була». Причину цього явища, на мою думку можна знайти в симбіотичному зв’язку з матір’ю і прагненням наслідувати її мову., тобто використанням мовних штампів.

     Окрім неправильного використання займенників спостерігається, те що аутичні діти рідко у своїй мові використовують дієслова. Це проявляється в тому, що дитина  просто називає назву бажаного предмету без прохання його віддати, чи тієї дії, яку вона хоче щоб виконав дорослий. Це досить ускладнює процес формування комунікативної функції, тому що дитина, не бачить потреби повністю сформулювати прохання чи побажання, батьки з часом навчаються розуміти, що промовляння однієї назви предмета означає, що дитина висловила своє бажання його отримати                                (наприклад, якщо дитина хоче пити, то вона промовляє слово «вода», не продовжуючи прохання, при можливості повністю висловити його).

     У аутичних дітей відсутня жестикуляція із символічним змістом, і перед початком мови відмічається відсутність лепету з розмовними інтонаціями. Для цих дітей характерна особлива манера розмовляти, перш за все це особливий голос, просодика , інтонації, голосові модуляції і ритм мови.

    В ряді випадків відмічається, недиференційованість звернення дитини до дорослого, і здогадатися, що саме дитина хоче досить складно. Так дитина може хникати, кричати, не ускладнюючи інтонаційно свою вокалізацію, не використовуючи вказівного жесту, або навіть не вказуючи візуально на бажаний об’єкт. В інших аутичних дітей формується вказівний жест - протягання руки в потрібному напрямку, але без спроб назвати бажаний об’єкт, без звернення погляду та вокалізації.

   Для невербальної складової комунікації характерна відсутність стверджувальних жестів та загальний недорозвиток жестової мови.

   Серед особливостей невербальної комунікації відмічається  неможливість використовувати зоровий контакт, міміку, положення тіла для регуляції соціальної взаємодії.

    Аутичні діти самостійно рідко оволодівають невербальною комунікацією, але якщо це їм вдається, то відмічається поштовх в усній і письмовій мові.

  Перцепривна складова спілкування аутичних дітей характеризується певними девіаціями, які стосуються на самперед в тому, що дитина до 5-6 років не усвідомлює своє «Я», тобто не сприймає себе як особистість. Можливо в деяких випадках це пов’язано з тим, що дитина має сильний симбіотичний зв'язок з матір’ю і не ідентифікує себе, як окрему самостійну особистість.

   Також відмічається часткове або повне ігнорування світу живих істот. У дитини найбільший інтерес викликають не живі об’єкти. Під час дослідження відмічалося, те що діти надають перевагу працювати за комп’ютером та іншими предметами, ніж співпрацювати з людьми. Відмічається також раннє оволодіння комп’ютером та пристрасне ставлення до нього. Спроби встановити контакт спостерігаючи за його діяльністю з компютером завершувались успішно, дитина активно демонструє свої вміння та вправність у роботі з комп’ютером, інколи може навіть відповідати на поставлені питання, які стосуються його інтересів.

   Перцептивна складова також відрізняється присутність стериотипій у дитини. Дитина стереотипно може виконувати певні рухи, жести, повторювати великі уривки тексту, чи вірша. Дитина виконує це механічно, без певної виразності та інтонації. Але не слід забувати, що стереотипи виступають для дітей певною формою аутостимуляції, тобто їх наявність свідчить про сформований і функціонує  у дитини певний рівень контактів із середовищем.

   При проведені дослідження відслідковулась відсутність у дітей такого компоненту, як емпатії. Це можна пояснити загальним недорозвитком емоцій. Дитина не може зрозуміти емоцій, переживань та почуттів інших. Так, може здатися, що в певних ситуаціях дитина проявляє співчуття до батьків, на справді дитина проявляє лише цікавість, і ситуація не знаходить у неї відповідного емоційного відгуку.

  Відмічається також нездатність дитини до рефлексії, тобто дитина не усвідомлює, як вона сприймається партнером по спілкуванню. Це характеризує не тільки не здатність зрозуміти, як дитина виглядає в очах іншої людини, але й нездатність до дзеркального відображення внутрішнього світу іншої людини, в якому присутній «образ» партнера. Тому часто діти не розуміють, чому їм роблять зауваження, коли вони видають неадекватну ситуації емоційну реакцію.

  Також діти з аутичними розладами не проявляють здатності до ідентифікації,  відмічається не здатність ототожнення себе з іншими, не здатність стати на точку зору іншого, зрозуміти її. Тут відбувається порушення як емпатійної складової ідентифікації, тобто не можливість поспівчувати іншій людині, а також когнітивний компонент, який включає доводи, міркування, аргументи.

   Що стосується перцетивної складової, слід відзначити присутність у дітей з аутичними розладами «симптому тотожності», оточуючий предметний світ повинен зберігати сталість. Досить важливим є спостереження стосовно цього симптому, відмічалось, що діти звикають до зовнішнього вигляду дорослих (одяг, взуття, колір волосся, певна зачіска) і при його зміні у дитини виникають негативні реакції, страх, або повна відмова від контакту. Тому при роботі з аутичними дітьми слід враховувати, цей важливий аспект.

    Інтерактивна складова спілкування зазнає найменшої девіації у дітей з аутичними розладами. Певною мірою це так, але і в цій складовій відмічаються, якщо не відхилення, то певні особливості. Так, особливо виражена неможливість встановлювати відносини з однолітками, які пов’язані зі спільними інтересами, заняттями, почуттями. Аутичні діти легше встановлюють контакт з дорослими, вони можуть  підтримувати формальний контакт з тими, дорослими, які часто поруч, це педагоги, друзі батьків, батьки інших дітей.

    У аутичних дітей присутня не здатність до спонтанних рольових або соціально імітаційних ігор.

  Як відомо у таких дітей існує патологічний симбіотичний зв'язок з матір’ю, через неї дитина підтримує контакти з зовнішнім світом. Взаємодія дитини з матір’ю майже не відрізняється від взаємодії здорових дітей, за винятком, більш сильною прив’язаності та залежності від неї.

 

Категорія: СТАТТI ШКОЛИ | Додав: shodinki (24.02.2010)
Переглядів: 3482 | Теги: Особливості спілкування у дітей з а | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Яндекс.Метрика

ФОРМА ВХОДУ
ЗАКЛАДКИ
ТЕГИ САЙТУ
ДРУЗІ

Захист прав осіб з розладами спектру аутизму

Компьютерная помощь в Киеве, Мельников Владимир

Аутизм в Україні

Ми в Facebook


ІНШЕ





Класс!
 
Новини сайту поштою

rss2email


Система Orphus


"ШКОЛА-СХОДИНКИ" © 2017


ДОГОРИ СТОРIНКИ